О танцах

Записи с меткой «Salsa»

В Бразилії ще з часів другої світової війни шалену популярність набрав танець Фарро. Цей танцювальний стиль дуже схожий на сварку між чоловіком і жінкою. У ній можна побачити і легковажне кокетство, і пекучу ревнощі. Емоційність характерна для танцю також як і для всього бразильського народу.
Парний танець
Форро — це парний танець. Партнери під час виконання танцю знаходяться непристойно близько один до одного. Чоловік тримає дівчину правою рукою за талію і лівої за її руку. Жінка лівою рукою тримає чоловіка за шию, зберігаючи з ним контакт. Ноги в танці розташовані на деякій відстані.
Ритми танцю
У танці форро виділяють три основні ритму: повільний (xote), оригінальний (baiao), швидкий (arrasta-pe). Повільний ритм xote вважається базовим стилем всього форро. Він досить примітивний і легкий у виконанні. За рахунок повільного темпу хараткерние повороти вліво і вправо легко освоюються навіть новачками. Ритм baiao бере за основу xote, але з деякими доповненнями. Так в baiao підвищується темп танцю, і додаються розгойдування. Щоб впоратися зі зрослим ритмом танцюристи роблять менше переміщень по танцпол. Останній ритм arrasta-pe являє собою дуже швидкий xote. В залежності від регіону Бразилії форро може бути представлений ще в декількох танцювальних ритмах: xaxado, coco, embolado.
Популярність форро
Величезний вплив на формування сучасного танцю форро справила сальса. Саме завдяки їй в форро з’явилися обертання танцюристів і численні повороти. Найбільшою популярністю користується танець на північному сході Бразилії. Про високу популярність танцю свідчить постійний аншлаг на знаменитому бразильському танцполі «форрос». Знайти там місце завдання не з легких.
Танець форро дуже точно відображає темперамент бразильського народу і до сих пір є кращим розвагою для корінних жителів.
Самое горячее видео на http://devkivideo.ru/ . Ждем Вас!

Одним из самых интересных и подвижных видов спорта является теннис. Он тренирует практически все группы мышц, развивает скорость реакции и координацию движений. Если вы решили, что вам нужно приобщить себя и своих близких именно к этому виду спорта, значит школа тенниса Теннис-парк ждет Вас! С вами вы откроете для себя такой удивительный и яркий мир тенниса.
Вперше танець сальса почали танцювати в околицях Нью-Йорка. Кубинські і пуерторіканські емігранти так висловлювали свій сонячний романтичний характер. Якщо бути точним, то саме поняття «сальса» дуже ємко і включає в себе практично будь-який напрямок в танці кубинського походження: ча-ча-ча, мамбо, болеро.
Сам танець сальса, з характерними чуттєвими і разом з тим романтичними рухами отримав назву «сальса романтика». Так як романтичність цього танцю виражається в кожному русі партнерів, залишилося просто — «сальса». Під такою назвою він і почав своє поширення по всьому світу. З Америки — в Європу, а тепер і в наших великих містах на дискотеках-латино танцюють пристрасно і романтично, вивчаючи характерні рухи не в танцювальних студіях, а відразу на танцполі. Звідси притягальна не відпрацьована первозданність рухів; кожне па — експромт, будь-який рух стегон — емоційний такт серця. Пристрасність, чуттєвість, розкутість.
Радість руху, яку дає танець, радість відчуття партнера густо це, — обігруючи танцювальні емоції, — вже не просто розмова віч-на-віч, не флірт, коли обопільне прагнення одне до одного не так чітко, але й не остаточна близькість.
Танець сальса — це шерех вечірнього прибою, сонце у горизонту, що додає загорілій шкірі золотистий відтінок, чайка в небі і погляд, в якому вже ясно, що станеться. Чергування плавних і трохи більше різких рухів, виразних підтримок і обопільного синхронного соло, — характерні особливості вільного стилю танцю «сальса».
Створюється враження, що кожен із партнерів рухається так, як йому хочеться: не замислюючись про те, як треба через два такти відставити ногу. Природність, невимушеність, вільна пластика як не можна краще відображають радісний настрій романтичної особистості. А головне, в танці — є сенс, який глибше, ніж просто рухи …

Існує кілька підстилів сальси, але, мабуть, найпопулярнішим з них є руеда де касино. Останнім часом цей напрям набуло величезну популярність у світі, і воно помітно відрізняється від традиційної кубинської або домініканської сальси. Геометричний малюнок Руеда де касино кругової, і в танці повинне брати участь не менше двох пар.
Виконання елементів
Руеда де касино нагадує добре знайомий нам російський хоровод, але на відміну від нього танець виповнюється парами з частою зміною партнерок і партнерів. Як правило, серед танцюючих є лідер (cantador) або співак, і по його команді синхронно виконуються всі фігури. Найбільш характерні фігури, які засновані на вузлах з акуратним і дуже чітким виходом. Партнери не випускають рук партнерки аж до моменту обміну парами. Руеда де касино — це постійна імпровізація і передача партнерок по колу.
Новий стиль
Останнім часом руеда де касино зазнала масу змін. Зокрема, на Кубі широко поширена руеда нового стилю. Для цього танцю характерна перебудова танцюристів з кола в лінію, формування декількох кіл або ж одного кола всередині іншого. Ще однією «фішкою» нового стилю є dua-елементи, коли в рамках Руеда танцюють по дві пари, а після закінчення фігури обидві пари повертаються в загальне коло і поступаються місцем іншим двом парам.
Інші враіаціі
Взагалі сучасну руеда де касино можна умовно розділити на 2 великих підвиди: Rueda de Miami і Rueda de Cuba. Що стосується американського варіанту, то на нього великий вплив зробили лінійні побудови танцю, у зв’язку з чим круговий побудову в цьому варіанті використовується рідше. Нові віяння постійно проникають в танець, і зараз дуже часто можна побачити прискорену зміну партнерок і партнерів, у порівнянні з класичною версією танцю.
Если вы хотите чтобы ваши фотографии обрамляли чудесны фоторамки, тогда foto funia ждет вам. С помощью совсем не сложной программы вы сможете создать замечательные фотоэффекты.

Отраслевой текстильный комплекс «ТекстильПрофи – Иваново» рад предложить своим клиентам постельное белье оптом великолепного качества и по самым отличным ценам.Имея развитую инфраструктуру мы готовы сотрудничать с вами на выгодных условиях, а наша продукция зарекомендовала себя и пользуется огромной популярностью как среди отечественных, так и среди зарубежных потребителей.
Одного разу відомий виконавець брейка і поп-локінга Ел «Рідке Срібло» Еспіноза зустрівся з самою знаменитою і шанованою танцівницею сальси в світі Еді «the Salsa Freak». Цій зустрічі було уготовано особливе призначення: Ел і Еді стали творцями нового стилю — міленіум-сальси.
Творчий союз
Спочатку союз Ела і Еді, як танцюристів не представлявся рівним. Еді — зірка світової величини, а Ел — мало кому відомий танцюрист. Однак, «Рідке срібло» швидко заявив про себе і став виступати під стать своєї володіє дивовижними творчими здібностями дружині. Минуло всього три роки з моменту знайомства, а Еді і Ел вже стали всесвітньо відомої парою танцюристів сальси, а за сумісництвом, і творцями нового стилю.
Народження міленіум-стилю
Міленіум-сальсу можна сміливо назвати дітищем пристрастей Ела і Еді. Будучи ще одинадцятирічним хлопчиком, Ел захопився поп-локінга і хіп-хопом. Все життя танці оточували його. Не з чуток знайомий він і з музикою сальси, оскільки мати Ела народилась в Пуерто-Ріко. Еді почала танцювати сальсу вже в зрілому віці, проте, всього лише за десять років домоглася просто видатного прогресу. Результатом творчого союзу двох талановитих людей, хіп-хопу та сальси став надзвичайно мобільний і виразний танець, які має приголомшливі можливості для імпровізації і прояву творчих якостей.
Суть міленіум-сальси
Сама Еді найкраще пояснила суть нового танцю: «Міленіум створений для того, щоб допомогти людям танцювати лірично, насолоджуватися своїм партнером і музикою. Основний акцент робиться на індивідуальне самовираження і тлумачення музики. Під час паузи, наприклад, танцюристи можуть просто застигнути на місці, перестати танцювати — і це теж буде виглядати ефектно.

Если вас интересует такой вопрос как аренда посуточно киев значит мы будем рады помочь вам. На нашем сайте вас ждет огромный выбор различной недвижимости, доступной для посуточной аренды. Все, что вам нужно сделать, это ознакомиться с ней и подобрать для себя наиболее подходящий вариант.
Сальса — по-іспанськи означає «соус» — це суміш різних музичних жанрів і танцювальних традицій різних країн Центральної та Латинської Америки.

Тому її ритми і фігури поєднують в собі весь колорит Венесуели, Колумбії, Панами, Пуерто-Ріко та Куби, яка вважається колискою Сальси. Саме там на початку ХХ століття і зародилися ці мелодії. Сальса-повільніше і елегантніше схожою з нею Румби, при якій танцюристи майже не стикаються — була в колишні часи в пошані у місцевої білої буржуазії. Але все змінилося в 40-і роки ХХ століття в Нью-Йорку. Латиноамериканська громада захопила захід Манхеттена, вона і змішала сальсу з ритмами джазу і блюзу. Новий жанр назвали «Сальса метрополітен», в 70-і роки він був «вивезений» з Нью-Йорка і з неверояним успіхом розповсюдився по планеті, ставши найпопулярнішим танцем латиноамериканського походження. Сальса містить цікаві комбінації, розкуті і пристрасні руху, веселощі й флірт, загравання один з одним. Це танець любові і свободи.

Меренге з’явився на острові Еспаньйола, відкритому Колумбом в Х1V столітті. Цей острів став точку поширення всієї іспано-американської імперії, яка розповсюдилася на більшій частині Центральної і Латинської Америки. Пізніше до індіанських племен та іспанським колоністам приєдналися потужні потоки африканських рабів. Це змішання етнічних груп, традицій і культур сприяло появі різноманітних танців і музики, серед яких меренга, поза всяким сумнівом, одна з найдавніших танцювальних форм.

Є думка, що походження характерних для Мерензі па йде від рухів, вироблюваних рабинями на плантаціях цукрової тростини. Їх ноги були скуті ланцюгами в щиколотках, і, коли вони танцювали, щоб хоч на мить забутися, то в основному могли лише рухати стегнами, переносячи вагу тіла з однієї ноги на іншу. Існують і інші версії, але, як би там не було, на початку Х1Х століття Мерензі вже танцювали на Гаїті і в Домініканській Республіці.

Успіх Мерензі пояснюється тим, що партнери рухаються обнявшись, надаючи танцю особливу інтимність, що дає можливість для більш відвертих залицянь. Музика меренге дуже різноманітна, ритм трохи прискорюється в останній частині танцю. Меренге легко вчитися, тому його рекомендують початківцям. Цей чудовий, дуже барвистий і пластичний танець включає унікальний рух, що наслідує легкої кульгавості.

Мамбо, як і Румба, Сальса, Ча-ча-ча, з’явився на Кубі. Слово «мамбо» відбулося, ймовірно, від імені бога війни, якому на Кубі у далекому минулому був присвячений обрядовий танець. Нинішня форма Мамбо народилася в 40-і роки ХХ століття в результаті злиття афро-кубинських ритмів і джазу. Чуттєвий і заводний Мамбо зачарував світ простотою виконання й тим, що його можна танцювати поодинці, у парі і цілою групою. Широку популярність Мамбо знайшла завдяки кіно. Серед відомих фільмів слід назвати кілька, в яких цей танець використовується як засіб зваблювання: «Мамбо» (1954), «Королі мамбо» з Антоніо Бандерасом і Арманом Ассанте і, відомі всім, «Брудні танці» з Патріком Суейзі в головній ролі. Після виходу на екрани цього фільму популярність Мамбо в танцювальних школах стала рости в геометричній прогресії.

Румба — «це апофеоз танго», — співається у пісні Паоло Конте. Це вірно, оскільки і Танго, і Румба відбулися від хабанери. Цей кубинський танець з іспанським корінням справив на світ двох дуже різних сестер, одну зі світлою шкірою, іншу — з темною. В Аргентині вона чудесним чином переродилася в плотське Танго.

На Кубі ж хабанера сповнилася чуттєвої і повної життєвості хореографією — і народилася Румба, більш африканський за своєю суттю танець. Румба став класикою всіх латиноамериканських танців. Це повільний і чуттєвий танець є інтерпретацією відносин між чоловіком і жінкою, він має характерні рухи стегнами і чарує ритм.

На початку Х1Х століття існували три варіанти Румби, але найбільш відомий гуагуанчо — танець, під час якого кавалер слід за дамою в пошуках зіткнення стегнами, а дама намагається цього уникнути. У цьому танці дама як би є об’єктом зухвалого залицяння і намагається стримати пристрасть свого партнера. Можливо, через це за румбів і закріпилася назва — «танець кохання». Корінну еволюцію Румби зазнала, після впровадження в США. Нарівні з експансивною і еротичної кубинської з’явилася Румба американська — з більш стриманими рухами і стилем. Саме цей варіант Румби і розійшовся по всьому світу, завоювавши серця декількох поколінь танцюристів і просто цінителів латиноамериканської культури.

Ча-ча-ча. Захоплюючий латиноамериканський танець ча-ча-ча несе в собі щасливе і злегка безтурботну атмосферу, назва його походить від особливого повторюваного основного ритму. Народження Ча-ча-ча відзначає в Х1Х столітті, коли на Кубі зароджувалися Данзон, сон, румба і мамбо. Вся кубинська музика знаходилася під впливом музики чорношкірих переселенців, які прибули до Америки в епоху колонізації. Відповідно, Ча-ча-ча поряд зі іншими своїми родичами має африканське коріння. У наш час Ча-ча-ча, як і інші танці, знову в моді. Елегантний Ча-ча-ча зі своїм характерним ритмом, який, видається спеціально створений для того, щоб жінка з особливою виразністю змогла продемонструвати свою красу і жіночність.

Про ча-ча-ча кажуть, що це — танець кокеток, адже він дуже подобається жінкам, яким властиво провокує поведінку або легкий флірт. Ча-ча-ча — справжній зразок танцю спокушання. Справді, руху Ча-ча-ча дозволяють жінці відверто демонструвати свій шарм і достоїнства фігури, оскільки сам танець характеризується, перш за все, виразними рухами стегон. Жінка гордо походжає перед кавалером, ніби намагаючись підкорити не тільки його, але і стати бажаною для всієї чоловічої аудиторії.

Посадобль. Якщо в ча-ча-ча та румбі головує партнерка, то посадобль — типовий чоловічий танець. Партнер — це тореадор, партнерка, слідуючи за ним, уособлює його плащ або бика. Посадобль — помітний і виразно емоційний танець.

Самбу часто називають «південноамериканським вальсом», її ритми дуже популярні і легко можуть видозмінюватися, утворюючи нові танці.

Джайв дуже сильно відрізняється по характеру і техніці від інших латиноамериканських танців, він дуже швидкий, потребує багато енергії.

Если вы интересуетесь таким вопросом как ROI – окупаемость инвестиций , значит наш блог будет вам весьма интересен. У нас вы сможете ознакомиться с полезной и интересной информацией по данному вопросу.
Нью-Йорк і Л.А. стилі тісно пов’язані між собою. І той і інший стилі базуються на основному кроці мамбо і танцуются лінійно. Стиль Нью-Йорк називають танцем на «2″, хоча багато ньюйоркці танцюють на «1″. Існують два варіанти кроку мамбо в цьому стилі. Перший — сучасне мамбо (так званий стиль Едді Торреса), і стиль «Палладіум» (за назвою знаменитого клубу в Нью-Йорку — «Храму Мамбо» — прим. Переволчіка). Стиль Едді Торреса відрізняється плавним, рівним ритмом рухів тіла з кроком без перенесення ваги на «4″ і на «8″. Стиль «Палладіум» більш схожий на мамбо п’ятдесятих, де такий крок без перенесення ваги доводиться на «5″ і на «1″. На відміну від сучасного стилю він більш «рваний», синкопованих, його інтерпретації виконавцями залежать від положення ніг на рахунок «4″ і «8″. Стиль Нью-Йорк, як ніякий інший, дозволяє широко інтерпретувати техніку основного кроку, і тут я привела саме примітивне тлумачення.

Стиль Л.А. заснований на сучасному етапі мамбо, але виконується з брейком на «1″. І Нью-Йорк і Л.А. стилі включають одні й ті ж комбінації, які становлять неймовірно багатий репертуар. Їх розрізняють лише тонкі стилістичні особливості. Наприклад, якщо ви дивитеся з вікна на групу танцюристів, виконуючих як Нью-Йорк, так і Л.А., але не чуєте музики і не можете визначити, хто на який рахунок танцює, ви все одно помітите різницю. Виконавці сальси Нью-Йорк більш стримані, елегантні, цей танець дозволяє тонше інтерпретувати музику, дами в цьому танці прагнуть розкрити свою чуттєвість, щоб через неї висловити складність танцю. На відміну від тонкої нюансування виконавців Нью-Йорка, танцюристи Л.А. захоплюють вашу увагу неймовірним вибуховим характером рухів, складними комбінаціями і трюками. Тут танцюристи прагнуть висловити жорсткість і різкість, і при цьому життєрадісність. Партнери намагаються розцвітити базову техніку різноманітними «украскамі» …

Інший компонент сальси, який, здається, обов’язковий для танцюриста, практикуючого Нью-Йорк або Л.А. — Це «шайнс» (Shines) (варіації, не засновані на основному кроці і часто виконуються сольно — прим. Переволчіка). Якщо коротко, то шайнс — це те, що дозволяє відволіктися від ролі ведучий / ведений і робити щось своє, і хоча шайнс дають свободу інтерпретації обом партнерам, прагнення до гармонії узгодженості повинно зберігатися. Шайнс не властиві для кубинської сальси і сальси Майамі. І хоча родоначальниками шайнс стали танцюристи Нью-Йорка, найбільший розвиток ці елементи отримали в стилі Л.А., де шайнс придбали деякі риси хіп-хопу і джазового танцю. Такі еклектичні тенденції залишають танцюристам сальси великий простір для творчості.Л.А

Если вы с интересом смотрели художественный фильм Мальчишник в Вегасе, значит вам наверняка будет интересно узнать о том, что же их себя представляет продолжение этого фильма, а именно Мальчишник 2 . На нашем сайте вы сможете ознакомиться с обзором по данному фильму.
Сальса касино — (від слів salsa — соус, casa — будинок) стиль танцювання, придуманий на латиноамериканської кухні. Вона була такою тісною, що коли численні домочадці товклися на кухні під час сімейних свят з гарячими каструлями з соусом, їм доводилося швидко-швидко оббігати один одного по колу. При цьому піднімаючи ноги і роблячи різні швидкі повороти, щоб не наступити на плутаються тут же дітей, собак, кішок та інших кубинських амазонов.

Сальса Лос Анджелес — винайдений латиноамериканської прислугою в багатих американських будинках. Кухні стали набагато просторіше, і прислуга спокійно могла проходити. Однак, хоча тепер дві покоївок могли спокійно пройти по лінійці повз один одного і ніяких дітей в багатих будинках не було, вони продовжували за інерцією підстрибувати і робити повороти. Періодично котрась із служниць подскальзивалась начищену підлозі, і доводилося її ловити на льоту, буквально в сантиметрі від підлоги. Так народилися знамениті підтримки.

Сальса Нью-Йорк — служницям, щоб відучити їх від стрибків і поворотів з каструлями, стали підвішувати важке ядро ​​на одну з ніг (як домініканським рабам). Але ядро ​​гальмувало звикли стрибати латиноамериканок тільки на рахунок «раз». На рахунок «два» вони все одно робили який-небудь рух. Так народилася сальса на рахунок «два». Відповідно, слово «salsero» спочатку означало працівника кухні і вживалося тільки в жіночому роді. Сальсерос-чоловіки з’явилися в результаті того, що латиноамериканці обожнювали обжимається з латиноамериканка на кухні, а в тих, як правило, завжди була в руках каструля з гарячою сальсою. Гаряча сальса неодмінно проливалася на гарячих мачо, ті приймалися скакати по кухні з криками «Айййй, сальссссаборрр!!» (Непристойне латиноамериканське лайку на адресу гарячої сальси), виробляючи піруети руками і ногами, а перелякані подружки носилися навколо них колами або по лінійці (як вже дозволяли розміри кухні). Це так збуджувало чоловіків, що вони забували про біль, і навіть деколи спеціально плескали на себе ще сальси, щоб збудитися ще більше. Ну а потім стали проробляти ті ж рухи без стимулятора у вигляді гарячого соусу.